Тобі вже виповнилось 24,
Одні люди гуляли,веселились,
А інші, просто тихенько молились,
Щоб кров твоїх синів більше не пролилась.
Керівники держави на параді святкували,
Всіх ніби щиро з незалежнісю вітали,
Але вони напевно всі позабували,
Що там на Сході хлопці помирали.
І жодного солдата вони не запитали,
Як там їм зараз на передовій,
А потім просто в джипи посідали,
І в ресторани шикарно заїзджали.
А в ресторанах вони келих підіймали,
За мир,за спокій на нашій землі,
А в той час хлопці атаку відбивали,
Щоб зберегти хоть клаптик нашої землі.
Вони з жінками красиво танцювали,
Їхні жінки дорогими сукнями вихвалялись,
А в той момент солдати наступали,
Щоб звільнити Неньку від російської орди.
І тут буде щось важко пояснити,
Чому в нас так?
Коли на Сході вмирають прості діти,
А інші роблять вигляд,що це все не так!
І напевно до поки ми не станемо єдині,
Єдині в помислах словах й ділах,
То доти ми і будемо як нині,
Одні щиро молитись,а інші робитимуть все тільки на словах.