Мій старий, улюблений плащик
Поцілунок вітрів скуштував.
Був дощами побитий не раз.
І підкладку об терн обірвав.
В нім голками прошита душа.
Так гладенько, пристойно і чисто,
Що підозри ні в кого немає,
І мій плащик новим виглядає…
А для чого, щоб бачили латки,
Навіть вузлик від нитки цупкої,
Як новенький знову мій плащик,
З ним чекаю погоди ясної…