Краще не геройське, та життя прожити,
Ніж героєм вмерти, свій віддавши дух!
Бо свобода, радість, правда на ЦІМ світі!
Озирнись - навколо безупинний рух.
Молодії роки - це скарби безцінні,
Бо у них кохання квіткою цвіте!
Для смертей годяться хмурі дні осінні,
А весна людині дана не на те!
Скільки мрій-хмаринок і надій крилатих
Народились в юній сонячній душі...
Треба їх здійснити, а не поховати,
Тож зрікатись тіла свого не спіши!
Це життя, звичайно, не таке медове -
Знаєм смак неправди і розчарувань...
Та воно ЄДИНЕ і тому чудове!
Є хвилини щастя, ніжних сподівань.
А помреш, то, може,раз тебе згадають,
Пам'ятник поставлять, квіти принесуть...
А тоді ЗАБУДУТЬ!.. Всіх так забувають!
І уже НІКОЛИ більше не прийдуть...
