коли я втратив твою душу
мій спокій ніхто порушив
я блукав там де тунелі
там де не бачили Сонця
там де щоб бути собою
не вистачало чи то часу
чи то барбарису чи то шоколаду
я виховував себе кожен день
як тільки міг
я зміг віддатись лиш дітям індиго
від інших я втік
я не підпускав нікого
до нашого фортепіано
забороняв торкатись всіх
хто має брудні руки
хто чує лихі звуки
хто робить зайві рухи
я продовжую шукати твою душу
як це було два роки тому
коли наші сливові губи мовчали в день
а говорили нам щось лише у снах
я продовжую шукати твоя душу
кожен день
коли важко і коли легко
коли радісно і коли сумно
коли тішно і коли зле
я продовжую шукати твою душу
