Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: dydd_panas: Конспект - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Т., 26.06.2015 - 10:10
Мені сподобався образ проповідника. Якби його не було, його варто було би придумати. Я з таким стикалась--іноземці-проповідники (скажімо, мормони)починають розповідати про Ісуса Христа так, ніби в Україні ніхто про нього й не чув.
dydd_panas відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дайте я вам зізнаюся в речах. Це можна бачити по різному. - Колись батьки казали "наш карапуз говорить загадками". То певно давнє намагання. І так воно тривало таємничим. Приємно недосяжним ні для кого. - І раптом - тексти, що було показано. Таке тоді неймовірне, туманне, стозначне, про все своє та ні про що, назване "Майтрея" (позичене з міфологічного словника), закінчується нікому наче ні з чим не відомим"...та рахує свої кораблі". І бац - він звався Ігор Кручик - у рецензії рве тодішній туман. "Вірші про нового Гомера". Натяки виявилися зрозумілими. Що гірше натяки виявилися банальними. (Ну да, велика справа, кажучи - "Бєссонніца. Гомер. Тугіє паруса...") Карапуза зрозуміли на всі 100. Це жах, це крах, ганебна катавасія!.. Нас голими заскочили на сцені! Ховайся якомога швидше! - Цей саме вірш не зовсім схованка, правда. За вийнятком проповідника, можливо. Такий був. Стояв на майдані ще до Майдану та голосно розпатякував про небесну силу та правду - англійською (отож!). Чи то він думав, що боже слово зрозуміле незалежно від лінгвістичних бар"єрів? Чи був не здатен вивчити українську? Чи просто був дурний і пришелепкуватий? Але він був там і тоді - та заїхав у цей текст. А решта дуже зрозуміла. Вікторія Т., 24.06.2015 - 21:47
Цікаво пишете, і ситуація знайома. Якби ще знати, хто такий Григорій Сава?
dydd_panas відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це, як він казав: "У цей ковчег веде й наша десятиглава бесіда, наче через десять дверей, а я бажаю, щоб душа твоя, як Ноєва голубка, що не знайшла ніде спокою, повернулася до серця свого, до того, хто спочиває у серці твоєму... Цього бажає Григорій, син Сави Сковороди".
|
|
|