Стоїш і дивишся, як очі Бога
Освітлюють весь храм із образів,
Весь храм душі твоєї і яка тревога,
скажіть мені, тепер зіб'є із ніг?
І раптом виринає пісня невловима,
Яка злітає високо, бо ця
Мелодія з душі твоєї лине -
Молитва до Всевишнього Творця!
Так хочеться, щоб ти відчув так само
Як серце огортає те полум'я м'яке,
Що спалює усю отруту, заживляє рани,
Лишаючи лиш дихання легке!
Вертаючись додому з літургії,
Не знаєш страху, суму чи турбот...
І довго ще добро те серце гріє,
Доки не втрапиш знов в життя круговорот.