|
ТВОРЧИЙ АВТОБІОГРАФІЧНИЙ ЖИТТЄПИС
НАРОДИЛАСЯ в сім’і гірників У жовтні.1959р.
ЛЮБИТЬ свою родину,дітей та онуків. Також Україну,українську пісню,українське слово.
Пише українською та російськими мовами для рідних і друзів.
Мета написання її віршів- засівати ниву життя добірним зерном слова,правди,світла,людяності,доброти.
В.О. Щиро ВДЯЧНА тим,хто надихає ЇЇ на творчість.В юності -це було перше кохання,в зрілості- любов до дітей і улюблена робота і зараз - любов до рідних,до своєї Батьківщини.
ОБІЙМАЛА ПОСАДИ: вчителя,заступника директора з навчально-виховної роботи, практичного психолога середньої загальноосвітньої школи ,керівника міських семінарів-практикумів для вчителів початкових класів та інші.
ЗАКІНЧИЛА КДПУ за спеціальністю "Педагогіка і методика початкового навчання".
НА САЙТІ "КЛУБ ПОЕЗІЇ - з березня 2015р.
ПУБЛІКАЦІЇ
2012р
• Журналі "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"№04/ 2012,в-во "Плеяда",Київ;у вчительському Журналі-онлайн,2012р.;на сайті "Форум педагогічних ідей "УРОК",квітень 2012р.,
• сайті "Стихи.ру";
• Сайті «Клуб поезії»
2015р.
• в Альманасі "Мати",2015р.,, в-во м.Хмельницький "Лілія";
• Альманасі "Дух землі»,2015р., ,в-во м.Хмельницький "Лілія"; ( присвячений 24 річниці незалежності України)
• у Всеукраїнському літературно-мистецькому журналі "Чорнильна Хвиля",в-во Київ. ,
2016р.
• в Альманасі «Магія кохання», в-во м.Хмельницький "Лілія";
• в Альманасі «Україні присвячую», в-во м.Хмельницький "Лілія" ( присвячений 25 річниці незалежності України);
• в Літературному часописі «Барви» №1 і № 2, в-во м.Хмельницький "Лілія";
• в Енциклопедії сучасної літератури,в-во"Лілія",Хмельницький,грудень 2016р.
• 2017р.
Бабусині Повчальні казки та вірші/ до 5-річчя онучки /, в-во Київ "Наталія".
• 2019р.
Вірші про зиму і зимові свята,-Покров,ЦБС
КЕРУЄТЬСЯ таким життєвим принципом :"Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив." / Сократ/ .
ЇЇ життєве КРЕДО:"Сказав мудрець: — Живи, добро звершай! Та нагород за це Не вимагай. Лише в добро і в Вищу правду віра. Людину відрізня від Мавпи і від звіра. Хай оживає істина стара: Людина починається з добра!"/ Л.Забашта/ .
Перші проби пера були ще в шкільному віці,продовжилися під час педагогічної роботи ( сценаріїї написати,привітання придумати для колег ,таке інше).
На сьогоднішній день поетеса має більше,ніж 600 цікавих творів за різною тематикою ( лірика: пейзажна,громадянська,філософська,лірика кохання; твори для дітей, сатиричні вірші,акровірші,пісні авторські та перероблені,переклади,прозові мініатюри,патріотичні вірші).
З задоволенням бере участь у літературних зустрічах зі школярами.Знають її в багатьох школах міста.
Вона відвідала за два роки 23 класів з цікавими літературними розповідями.
В жовтні 2016 в коворкінговому арт-кафе міста відбулася презентація її збірок та творчості поетеси.
Валентина спілкується з поетами України ,на сайті та в телефонному режимі.Є в арсеналі авторські пісні на музику українських композиторів .ЇЇ гумористични пісні виконувалися вчителями на Дні міста у 2014р.Діти шкіл міста розповідають вірші В.Малої на 1 Вересня ,на першому святковому уроці та в День української писемності.ЇЇ візиткою на літературному сайті став вірш,який надрукувало в-во «Чорнильна хвиля»,Київ,який називається «Просто неба» і слова з цього вірша стали епіграфом до віршів інших поетів . Надихає поетесу на творчість її родина, діти, розумна 7- річна онука .
Поетеса має великі творчі плани ,планує ближчим часом випустити ще не одну книжечку для дітей ( Повчальні казки ,вірші для малечі), збірку різнопланової лірики під назвою «Сонце в долонях» та збірку про її родовід,який вона досліджує вже 20 років.
Запрошуємо в ліричний світ поетеси.
Просто неба
Лечу,лечу на крилах слів, високих звуків...
Лечу й свічу усім ,кому це треба...
Тримайте зорі й світло в свої руки...
В долоні сонце тим,хто -просто неба...
Торкнися ,арфо,тих,хто заблукав десь
Твоє відлуння лікувальне,бо тремтяче..
Посій зоринки ...на народ наш весь...
На всіх,чия душа сумує,може плаче...
Летімо всі на крилах слів, високих звуків...
І світимо усім- усім ,кому це треба...
Нехай тримають зорі й світло в свої руки...
В долоні сонце тим,хто -просто неба...
Також В.Мала активно співпрацює з центральною міською бібліотекою і неодноразово відвідувала літературні зустрічі.
Вона є патріотом Батьківщини і не може стояти осторонь тих подій,які відбуваються в Україні ,а тому багато віршів ,присвячені патріотичній ,громадянській тематиці.
Валентина доволі весела,позитивна людина,комунікабельна Любить своє рідне місто ,але любить і подорожувати.Побувала в Ризі,Талліні,Вільянді( Прибалтика),в Криму ,в Краснодоні -місті молодогвардійців, в Нижньому Новгороді ,неодноразово в Москві на міжнародних симпозіумах по мережевому маркетінгу,в Києві,в Запоріжжі,Дніпропетровську,Кременчуку,Львові і т.д.
Про свою любов до рідного міста пише у одному з віршів
Місту 60
Серед степу і курганів місто височить.День народження у нього,це святкова мить .
Місто славних українців,місто козаків.Місто юнаків,артистів,місто гірників.
Наше місто саме краще на усій землі!Місто парків і фонтанів,до душі мені.
Розвиваються таланти у БТДЮ,.Юнаки у нас галантні,створюють сім’ю.
День народження святкуєм,місту шістдесят.Я вітаю перехожих хлопців і дівчат.
Гордимося,що живем ми в місті трударів.Педагогів і афганців,сильних шахтарів.
П-В
Я пройдуся по Центральній вулиці і всім скажу : «Привіт!Привіт!»
Перехожим подарую посмішку і бажання довгих літ!
***
Також є вірші про українські символи ,зокрема, про прапор України,про мову, про калину.
Калина
Люблять тебе доньки і сини,символом ти бути приречена.
Ти красива влітку й восени, а весною ти мов наречена.
Пензель я візьму,це все для вас,намалюю гарну я картинку,
Квітни ,радуй око усіх нас,ти прикраса саду і будинку,
Ти мені, красуньо ,розкажи,як говориш з вітром і з дощами,
Кетяги червоні покажи,що немов з коралів любов мами…
Ґрона на кущі красиві виснуть ,на гілках пташки загомоніли.
Ягідки кисленькі і корисні,а суцвіття - ніжне,біле-біле,
Граєш ти на сонці і блистиш,вабиш ти собою перехожих,
Мов вогонь а чи салют,гориш,на красу дівочу сильно схожа.
Ти красива влітку й восени, а весною ти мов наречена.
Люблять тебе доньки і сини,символом ти бути приречена.
ПРИВАБЛЮЮТЬ поетесу українські пейзажі .Про це пише теж у своїх віршах.
Ходить осінь лісом,гаєм,пензлем землю застилає,І шафраном й теракотом,і коралом й бергамотом.Всім дарує шемріт листя,мов строкатеє намистя,в золото вдягає світ.Лиш журавликів уліт ,розбудив в нас шансонетку,сумнувату міноретку.Досить люде,хверцювати,фасонити,шикувати та виходьте із фільварків, нашу осінь зустрічати.Суголосна наша осінь,милуватись нею просить.Насолоджуйтесь красою,позолотою такою!
Осінь золота
Осінь золота ачи шафранова,теракотова,коралова,рубінова,
І строката і із нотів гаммова,І красива,ніжна,З літом бабиним!
Ти ступаєш в край наш обережненько,Не лякаєш люд північним подихом .Вересень із серпнем вальс танцюючи,до усіх творців на свято просяться.
Я піду в танок разом із осінню,милуватимусь щодня її картинами.
І згадаю фільм-сюжет праосені І не братиму у руки фарби сірії.
Ти продовж життя деревам,квіточкам!Хай природа ще побуде в зелені .
І тримай вітри у скринях замкових,золоти усе навкруг гарнесенько!
***
Осіннє танго в позолоті,Кружляє листя в краснім льоті
й мереживо із павутинки і візерунки,і картинки.
Іду і мрію ,і ступаю,думки летять немов із гаю,
осіннє листя шарудить і листопад не зупинить.
Я також танго затанцюю,красу осінню намалюю
і залюблю і замилуюсь, красою тою залюбуюсь…
***
Є також твори філософського напрямку та з позитивним спрямуванням.Поцікавитись творчістю поетеси можна на літературному сайті «Клуб поезії.»
За свої літературні вподобання вона вдячна своїм педагогам-наставникам : Людмилі Гнатівні Грицай, Ларисі Антонівні Стеблині( світла пам'ять),Капіталіні Василівні Плюсніній,Шварцман Тамарі Григорівні.
МЕТА ВСІЄЇ ТВОРЧОЇ РОБОТИ ПОЕТЕСИ – НЕСТИ ЛЮДЯМ ДОБРО,ЛЮБОВ,МИР, ПОЗИТИВ та ЩИРУ,МЕЛОДІЙНУ,КРАСИВУ ,ДЗВІНКУ І СПІВУЧУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ.
АВТОБІОГРАФІЧНЕ , коротко в віршах
( просить центральна бібліотека Автобіографію мою ,
коротко не можу, та віршами трішки щось створю :) )
***
Не просто писати,повірте,про себе!
Зустрічі з вами - реальна потреба!
Нотки історій переплелися,
В життєвий струмочок словами влилися.
Батько-з Росії,матуся-місцева,
Виросла дівчинка,так,королева!
Здібна до всього,співає,танцює,
В вільну хвилину- творить і малює.
Вчительський ,справжній вона має хист,
А вчитель,щоб знали,в житті мов артист
Учнів навчає творити,любити,
З мудрістю, волею,миром дружити.
Творчії звіти із педагогіки -
Так,досконалі, обгорнуті в логіку!
Досвід учителя- він методичний,
Характер особи -чуттєвий,ліричний!
Активна позиція геть до усього,
Цікавого,сильного і до нового.
Творчеє кредо:
сій зерно світла і доброти,
лише тоді досягнеш висоти!
Можна багато чого говорити,
Любить дівчина писати,творити
І для онуки,і для родини,
Для друзів своїх і також для країни!
Любить дітей і свою Батьківщину,
На повну силу,не на половину!
Дружить з поетами ,там десь у "Клубі"
На сайті,в інеті,в додзвоні й в ютюбі.
Роками досліджує свій родовід
Сім колін є до сьогодні і від.
І композитори дають пропозиції,
на її позитивні пісенні композиції.
Багато в віршах миру і позитиву,
Крокує вперед ,по прямому курсиву,
І сьогодні,з піснями про долю свою,
З любов*ю знайомим таке говорю:
Сійся й родися ,поетове слово!
Рости й процвітай,українська мово!
Світи нам усім ,зірочко світанкова!
Най буде життя веселкове,чудове!
27.10.2016р.
***
Я просто жінка, жінка українка
Я просто жінка, жінка українка! Зелені очі,зовнішньо – блондинка,
Люблю я рідне місто і країну, люблю матусю рідну Україну!
Я просто жінка ,щедрістю багата. Люблю театр,пісні і свято.
І вірю в краще,світле,позитивне,У досконале,мудре,креативне.
Я просто жінка, жінка українка. Слабка і сильна,добра, веселинка,
Я зорі не хватаю прямо з неба . Якщо потрібно,то така ,як треба.
Я просто жінка,сповнена любов’ю. Усім бажаю щастя і здоров’я!
Нема образ в душі у мене,Бо християнські в себе маю гени.
Я просто жінка ,друзями багата. Колеги кажуть: «Це ходяче свято!»
А ще говорять – працеголик я,Мабуть,що працю любить вся моя сім’я.
Я просто жінка, жінка українка,Зелені очі,зовнішньо – блондинка,
Люблю я рідне місто і країну,Люблю матусю рідну Україну!
ЖОВТЕНЬ 2016
Я хочу обійняти цілий світ
Я знаю ,що нічого ще не знаю,
нічого не повернеться назад,
я знаю те,що я люблю, кохаю
всіх наперед і навіть листопад.
Моя любов чуттєва і велика,
Я хочу обійняти цілий світ,
Проситиму я поміч у музики,
Проста і добра жінка я-піїт.
Я чую музику чарівну і красиву,
І ніжність фонтанує через край,
Жертовна я і дуже співчутлива,
І багатьом прощаю,та нехай.
Я впевнена в собі і маю досвід,
Порадитись всі йдуть,цікава річ,
Люблю й радію,як приходять гості,
Гомонимо про все,поки настане ніч.
Я маю донечку,красуню і надію.
І зичу щастя їй на довгії літа!
І за всі успіхи її дуже радію,
Вона у мене справді,золота!
Онука в мене є,це справжнє чудо!
Гарнюня дівчинка,принцесочка моя,
Мабуть артисткою дитиночка ця буде,
Буде гордитися онукою сім'я!
Мої батьки- старенькі зозулята,
Удвох так дружно по життю ідуть,
Поклін Вам низько і цілую рученята,
О,Боже,подаруй їм довгу путь.
Моя любов чуттєва і велика,
Я хочу обійняти цілий світ,
Проситиму я поміч у музики,
Проста і добра жінка я-піїт.
Я знаю ,що нічого ще не знаю,
нічого не повернеться назад,
я знаю те,що я люблю, кохаю
всіх наперед і навіть листопад.
06.11.2016р.
ЦІКАВЕ ІНФО ПРО СЕБЕ
Маю здатність писати обома руками одночасно, і правою рукою,і лівою ( зліва направо і справа наліво в дзеркальному напрямку ) .Спробувала писати обома руками одночасно- получається, і навіть різні тексти.Сама дивуюсь! Почерк - однаковий,що лівою,що правою.
В юності ,коли відпочивала на морі в м.Генічеськ, один чоловік- науковець сказав,що я "феномен" .Я не надала цьому факту особливого значення.
А вчора мої друзі ,які проживають у Владікавказі, написали мені повідомлення і осипали мене чудернацькими компліментами , які схожі на обзивання :) І вони праві ! Я таки ОТЕ, що вони кажуть! :).
Велика подяка друзям ,сім'ї Ложковим!
***
Я від народження відчуваю внутрішню потребу
видозмінювать реальність в кращу сторону,
Я хочу щоби все навколо було гармонійним,
щоби не було у житті негативу і «чорних воронів».
Мені ж бо сьогодні сказали,що я якийсь ,по-науковому
«амбіцеребрал» чи «двойний амбідекстр»,
Я це підозрювала завжди і точно знала ,
і сама себе називала індиго- кришталевий оркестр.
Аналізуючи,говорю,що Моя турбо-свідомість
дуже часто позитивно спрацьовує і в мені , і у соціумі.
Всі мої знайомі,пересічні,сусіди ,зі мною поспілкувавшись,
говорять, що ніби побували в реланіумі.
Я хочу щоби все навколо було гармонійним ,
щоби не було у житті негативу і «чорних воронів»,
Я від народження відчуваю внутрішню потребу
видозмінювать реальність в кращу сторону!!!
08.11.2016р.
СИЛЬНА ЖІНКА…
Сильна жінка інколи мріє сльози не стримувать,
Та терпить,не плаче...
Вона привикла тягти цілий віз і отримувать
важкі життєві задачі...
Сильна жінка ніяк собі пару не знайде,-
Мішає емансипація…
Часто в відносинах вОна в офсайді,-
Не розуміють її ідеологізацію…
Сильною жінкою зробило її життя
Та життєві обставини…
Сильна жінка-Це філософії й психології відкриття
Одинока красуня квітка –на зеленій галявині…
Хотілося б їй такого ж сильного чоловіка мати,
Шукає його,колобродить…
Щоб на всіх фронтах життя не самій волати…
Та де ж-бо він ходить?
Набридло їй бідній постійно коня на скаку зупиняти,
В підпалені хАти заходити…
Хоче вона імідж сильної дами з себе зняти…
І перестати верховодити…
Стримує вона свої бажання ,сльози ковтає,
Не хоче бути дурепою…
Лише свої красиві думки огортає,огортає,
Не бажає дружить з недотепою…
Хоче вона, сердешна, любити і бути любимою…
Також бути слабкою…
І у парі зі своїм коханим бути щасливою
Рибкою золотою…
Та поки що…
Вона чужі сльози витирає і стримує,стримує,
І завжди дякує за все і…не плаче!!!
Бо привикла тягти цілий віз і отримувать...
важкі життєві задачі...
29.11.2015р.
ПАМ'ЯТАЮ СВОЄ Я ДИТИНСТВО,
ЗНОВУ СЛАВЛЮ СВIЙ РIД ВЕЛИЧЕЗНИЙ!
ЗИЧИМ ЗЛАГОДИ ВСIМ I ДОБРА!
А ОНУКИ РОСТУТЬ ХАЙ КРЕМЕЗНI!
I ЖИТТЯ БУДЕ В НИХ НА У-Р-Р-А!!
ПАМ'ЯТАЮ СВОЄ Я ДИТИНСТВО,
БЕЗТУРБОТНЕ ДИТИНСТВО МОЄ
ПОЗИТИВНЕ СIМЕЙНЕ БАТЬКIВСТВО
I ЖИТТЯ БЛАГОЧИННЕ СВОЄ.
ЯК НАВЧАЛАСЬ Я В ШКОЛI ГАРНЕНЬКО
ВЧИТЕЛIВ ПОВАЖАЛА СВОЇХ,
ЯК СТАРАЛАСЬ ВИХОВУВАТЬ НЕНЬКА
ЗАХИЩАЛА ВIД ЗВИЧОК ДУРНИХ.
МАМА З ТАТКОМ МЕНЕ НАУЧАЛИ
ЛЮДЯМ ТРЕБА РОБИТИ ДОБРО
ГАРНI РИСИ МЕНI ПРИВИВАЛИ
I ЩОДНЯ Я ВДИХАЛА МИРРО.
Я НЕСУ УСIМ МИР ,СВIТЛО ,СОНЦЕ
СВОЮ ДОНЬКУ НАВЧАЮ ЛЮБИТЬ,
А ОНУЦI В МАЛЕНЬКI ДОЛОНЦI
БУДУ КАЗКУ ЧАРIВНУЮ "ЛИТЬ".
ЗНОВУ СЛАВЛЮ СВIЙ РIД ВЕЛИЧЕЗНИЙ!
ЗИЧИМ ЗЛАГОДИ ВСIМ I ДОБРА!
А ОНУКИ РОСТУТЬ В НАС КРЕМЕЗНI!
I ЖИТТЯ БУДЕ В НИХ НА У-Р-Р-А!!
25.11.2015Р.
Люблю!!!
Могу быть серьёзной,когда на работе,
Задумчивой,классной,на "автопилоте",
И с юмором тоже немного дружу,
О женских секретах потом расскажу!
Люблю со смородиной чёрной варенье,
Как съем его малость- и вот настроенье.
Люблю прогуляться по лесу пешком,
Люблю пробежать по росе босиком!
Простые люблю полевые цветы,
Люблю говорить я с любимым на "ты".
Люблю любоваться поляной ромашек,
Люблю наблюдать за семейством букашек...
Люблю одуванчики в свежей траве,
Люблю ералаш на своей голове...
Люблю фантазировать,петь и смеяться,
Люблю и луной,и звездой любоваться...
Могу я быть разной,и милой,прекрасной...
спокойной,игривой,но нет,не опасной.
Люблю я любить очень преданно,нежно,
Могу я любимого слушать прилежно.
Люблю не скучать, креативность,ещё...
И другу подставлю своё-о плечо.
Люблю...всех детей: и послушных,и нет...
Совсем не жалею для них я конфет...
И Родину тоже я очень люблю,
Ценю всех героев, и рифму-зарю...
И много чего,что я не написала,
Чтоб всё написать,- просто времени мало.
Я вам состоянье души описала,
Могу через время начать всё сначала:
ЛЮБЛЮ!!!!!!!!!!!....................
Валентина Малая 20.06.2012
Не люблю
Не люблю,коли лізуть у душу!
Тоді правду сказати їм мушу.
Все,що думаю й знаю про них.
"Ось вам!" мій гірко - прісний пиріг!
Не люблю,коли лестять у вічі,
Не люблю,як обманюють вічно,
Не люблю,як мужик слабше жінки,
Не люблю,коли крадуть,як Пшінка.
Не люблю тимчасовую владу,
Не люблю тих,хто хибить, і ...гадів.
Не люблю,коли сваряться люди,
І щодня запитання: "Що буде?"
Не люблю,коли "брат йде на брата",
Не люблю, коли ворог - крилатий...
Не люблю,коли хтось зазіхає...
На чуже...А, де правда,не знає.
Не люблю,коли місце в трамваї
І жінкам, і старим не вступають.
Не люблю, коли муж б'є дружину
Не люблю,коли все навкруг гине.
Не люблю,коли лізуть у душу!
Тоді правду сказати їм мушу.
Все,що думаю й знаю про них.
"Ось вам!" мій гірко - прісний пиріг!
30.03.2014р.
Я просто …
Я просто віддаю чуття свої перу,
Коли сміюсь,радію або плачу...
Для себе і для рідних я "творю",
Пишу,пробач, не можу я інакше...
Для тих,хто завітав,- я рада всім...
Бажаю щастя, миру,більше позитиву,
Хай буде в серці радість,гарний спів,
Творіть,пишіть,не змінюйте курсиву!
А я...
Просто віддаю чуття свої перу,
Коли сміюсь,радію або плачу...
Для себе і для рідних я "творю",
Пишу,пробач, не можу я інакше...
2014 р.
Я обручена віршами
Я обручена* віршАми навіки,
Це віддушина моя,може...ліки...
Це спасіння від сильної спраги,
Це живильна вода,сила магів.
Це словесний фонтан,колорит.
Я не тільки твоя,я-піїт!!!
*Обручена- від слова "обруч,обручка".В даному контексті я вирішила використати слово "обручена", бо поезія для моєї душі як спортивний тренажер,накинутий зверху,який допомагає бути завжди у формі...Я ЦЕ мала на увазі, а не "заручини".СЛОВО "Обруч" і на російській мові,і на українській ЗВУЧИТЬ ОДНАКОВО!ДієПрикметник "обручена" утворила від іменника "обруч".
А я люблю читать
А я люблю читать вночи
при звёздном свете,
Когда луна светит в окно,
Заснули дети...
Тогда фантазия сильна
И Ярки краски...
Тогда мечтаний -полон мех
И всё как в сказке...
20.08.2014г.
ПОЕЗІЯ для мене - то є скарб!
ПОЕЗІЯ для мене - то є скарб!
Це 150 відтінків різних фарб!
Потік мільярду крапель з водоспаду!
Це сік із апельсина й винограду!
Це музика і спів академічний!
Спалах любові й вправи риторичні!
Це гра на скрипці,арфі і віолі!
Довершеність і СЛОВО в ОРЕОЛІ!
Поезія - це мрії в небесах!
Поезія - думок усіх краса!
Це золото землі ! Це світла блиск!
Смарагдове багатство!Світу зиск!
Це 150 відтінків різних фарб!
ПОЕЗІЯ для мене - то є скарб!
21.03.2016р.
Мій дім-моя фортеця!
Мій дім-це наш будинок з цікавостей й родзинок!
Мій дім-це наше місто!Красиве і врочисте!
Мій дім -це Україна,де пісня дзвінко лине!
Мій дім-моя фортеця!Мій дім- моя родина!
Це Сонце у віконце!Це мати і дитина!
Дерева це і квіти! Дорослі це і діти!
Мій дім-цікаві долі!І як в театрі-ролі!
Сусіди,близькі,рідні!Серйозні і привітні!
Мій дім- моя сім'я!Мій дім- це також Я!
26.02.2016р.
Мої батьки!старенькі зозулята!
Мої батьки!старенькі зозулята!
Як важко,дивлячись на вас,
Глядіти на сумні очата,
І чути :"...Вже пройшов наш час"
Якби ж могла я дати вам розраду
І опустити в поміч небеса
Я б ангелів зібрала цілу раду,
Щоб сотворили ...чу-де-са!
Тримайтеся удвох,мої рідненькі!
Додай же ,Боже сили й довгих літ!
І забери хвороби у стареньких
Дай ще пожити їм,охороняй їх цвіт!
Щодня до Бога піднімаю руки,
Помилуй нас же ,Отче,захисти!
І вірю,що не дасть він нам розлуки!
Повірте й ,мамо й татку,ти і ти!!
27.03.2016р.
Мої батьки , мої рідненькі!
( уривок із поеми "Мій рід міцний і сильний"
А далі Слово про Тетяну,
Це моя мамця,без обману!
І вона теж донька Микити,
Про неї буду говорити.
Гра на гармошці, балалайці
Співає гарно,легка у танці,
Склада й співа свої частівки,
А на святах- смішні витІвки.
Вся моя творчість -від матусі,
Я як донька-дуже горджуся,
Що маю я батьківські гени,
Ми з мамцьой-
просто рекордсмени:
Велика маса в нас костюмів,
і париків,різних парфумів...
А родичі завжди як раді,
Ми як артисти на естраді!
Підтримуєм веселий дух,
Всі люблять нас,двох балакух...
А має Таня гарні коси,
І довжелезні вони досі,
Багато чОго пережИла,
Війну і голод...та міцні жили...
І сила роду Василини,
Тетянці не дали загинуть...
Навіть змія її кусала,
на будівництві -вона впала
з двоповерхового будинку...
Спас Бог не раз оцю людинку...
Мабуть,щоб Валя народилась,
Вона життям благословилась...
Тетяна артистичний має хист,
Жартує часто,мов артист,
Душею щедра,правдолюбка,
А для сім'ї,як та голубка,
Всіх добротою огортає,
Кому,що треба,вона знає.
Коли ще дівчиной була,
Сестру убили її Машу,
І мама доньку забралА,
і виховала Любашу нашу.
Люблю,люблю свою матусю!
І дуже-дуже нею горджуся!
Побралося ж оце дівчатко
З красивим хлопцем,з моїм татком!
ТатУся Олексієм звати
Марія бУла його мати.
Марію німці розстріляли...
Цю бабцю ...жалко,ми не знали...
У батька тато був Степан,
Він мав великий для всіх план:
Привіз сім'ю із ВологдИ,
На Україноньку,сюди...
Олексу в армію забрали,
Із парашута там стрибали,
Дисантник татко мій,герой!
Коли стрибав раз...,ой-ой-ой!!!
Що ж?- парашут щось не розкрився...
Олекса борсався,крутився,
І зміг розкрити запасний...
І,..АЛІЛУЯ, приземлився,
Мабуть,в рубашечці родився!
Чи ,знову Боже проведіння??
Чи роду свОго благословіння??
Я вдячна дуже небесам!
Це просто дивні чудеса!
Ви зберегли моїх батьків!
Дай,Боже ,ще їм 100 років!
Мій татко ще робив шахтером,
В забої тяжко працював
Мав він подяки і від мера,
І нагород багато мав.
Трудився чесно і завзято,
Хотіла б я кіно відзняти,
Як татко вийшов із забою,
З великою шахтерською юрбою,
І русі кудрі з шапки виглядають,
Веселі всі,про себе знають,
Що кожен з них- такий герой!!
І горді МУЖИКИ собой,
Що перевиконали план,
Що працювати - в них талант!
Мої батьки ,мої рідненькі!
Більш як 50 років у злагоді живуть,
І по життю разом ідуть.
В них народилась я,Валюша
І братик Юрчик, п о м о л ю с я...
За дорогих своїх батьків,
Додай же Боже ще років!
І сили,сили,довголіття,
Здоров'я, і...дожити до століття!
А,може й перетнуть за 100,
Бо РІД в нас сильний, ото-то!
Свій славний РІД я величаю!
Співаю,мовлю,прославляю!
Бажаю сили всім,терпіння,
З небес всім Божого благословіння!
Знання нащадкам передайте!
Я вас люблю всіх,про це знайте!
Гордіться ,рідні,своїм родом!
Де в родоводі скільки чудового народу!
Хай міцніє наший рід!
І слава про нього йде на весь світ!
( продовження буде)
(СЛОВАМИ ІНШИХ АВТОРІВ ТА СВОЇМИ СЛОВАМИ)
"Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов'я"*,
Друзі називають мя дівчИною,
Українка- патріотка щира я.
* Слова Олександра Богачука.
...
"Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, -
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі.
Найгарніші наші села,
Люди мудрі і веселі,
Хати білі, чепурненькі,
Діти всі такі гарненькі…
Маки в полі червоніють,
І волошки ген синіють,
Всі сади таки плодючі,
Огороди всі родючі.
Наша Україно мила,
Донька я твоя щаслива."**
** - Г. Камісарова
"Україно!Рідна,мила!
Я дочка твоя щаслива!
Все,що ти мені дала,
Я віддам тобі сповна.
Збережу усе,що маєш-
Ти ж мене іще не знаєш.
Я твоя -дзвінка веснянка,
Українка- подолянка."***
*** - ( шукаю,хто автор)
...
"Я все люблю в своїм краю:
Криницю,звідки воду п'ю,
І повні гомону ліси.
Та дзвони срібної роси"****
****- Сингаївський М.
***
В.МАЛАЯ
Я горджусь своєю Батьківщиною,
Люблю,як пісня українська лине,
Зовусь я веселково -Валентиною,
І друзів поважаю дуже я.
...
Заходьте до мене,-запрошую,
із римами гарно подружемо,
Якщо щось не так-перепрошую,
друзі мої та подружечки.
...
Можливо,разОм ми помріємо
Красивих пісень поспіваємо,
Друзі,нехай ваше серце поета
Співає,многії-многії-многії літа!
2010р.
***
*************************
ПРО МЕНЕ
Хулиганка Обыкновенная
Ти душу відкриваєш читачам,
Відверто так смієшся і сумуєш,
Душі частинку ти даруєш усім нам,
Я сподіваюсь, ти про це не пожалкуєш.
14.05.2014 20:49
***
ВОЛОДИМИР ПРОХОДА
Хай сонце сяє Вам і долі,
Любов зігріє Вас теплом,
Роса омиє ноги в полі,
Пегас змахне своїм крилом...
***
всім відомий АНАТОЛІЙ,
20.06.2015 - 16:00
Ваші вірші немов ромашки в полі
Розквітнуть білим цвітом у душі
Покращується настрій мимоволі
Коли читаю Ваші я вірші.
***
МИКОЛА КАРПЕЦЬ)), 20.06.2015 - 14:37
Літо, сонце, море, квіти
І навколо - діти, діти
Що читати, чим радіти?
Вільний час куди подіти?
Їм вірші від тьоті Валі!
І на пляжі, й на вокзалі
І в поході, на привалі
Ну ніяк без тьоті Валі!!!!
***
Василь Надвірнянський,
20.06.2015 - 12:23
Радій і смійся. Радість та сила.
Що за плечами відрощує крила.
***
ПРОМЕНИСТИЙ МЕНЕСТРЕЛЬ
20.06.2015 - 09:11
Що ж - настрій бачу й смак життєвий,
майже як у королеви;
день хай буде щонайкращий,
злу тоді закриєш пащу!
***
ГЕОМЕТРІЯ, 14.07.2015 - 10:53
Ваші вірші, як діти!Ваші вірші, як квіти!
То ж пишіть, а ми будем читати І радіти, і нових чекати!
***
evgen, 11.12.2015 - 13:23
Нехай літа минають за літами,
Не забувай стежину, що колись,
Топтав в дитинстві босими ногами
За край священний Богу помолись!
***
Оптимістка, 08.01.2016 - 19:02
Хай, навіть, погана погода - дарма!
Хандри у нашої Валі нема,
Життєва енергія - аж через край!
Хай буде так завжди! Подруго, дерзай!
***
Lana P. , 11.01.2016 - 01:29
У Вас енергія зашкалює добра,
Народна пісня ллється з-під пера!
**************
***
Сьогодні поетеса Валентина Малая творить для дітей і онуків,допрацьовує книгу про свій родовід ,в якій використовує свої дослідження і прізвищ роду, і написану авторську поему в 13 частинах про рід,і оповіді близьких та родичів та таблиці дерев роду і паралельно пише повчальні казочки для своєї онучечки Єви.
Розмова з донею
Весняний вітер обвива моє чоло,
Проміння сонця мило заграє зі мною,
Я думаю про те, що вже було,
І у віршАх я говорю з тобою.
Рідненька, люба донечко моя!
Так хочеться,щоб ти була щаслива!!
Щоб посміхалася до тебе долечка твоя,
Щоби сім’ю твою минали зливи!
Не думай про вчорашнє,то- пусте!
І те, що буде, теж хай не тривожить.
А думай, сонечко моє, про те ,
Що душу виліковує, воложить.
Сама з собою,люба,не борись,
Прощай усіх ,люби, берись до діла,
Роби СЬОГОДНІ справи,зараз,не колись,
І буде все у тебе так,як ти хотіла.
Від зливи бережи свою родину,
І дітям дай Любов і Доброту,
Нехай в сім’ї весела пісня лине,
Про сонце, небо, райдугу круту!
Будь берегинею для діток, для сім’ї,
І поважай свою рідню і чоловіка,
Шануючи батьків,-продляться дні твої,
Та і Господь сказав,що додасть віку.
Тепер Про СЛОВО далі буду говорити,
Воно магічне, енергетику несе,
Подумай, потім говори, щоб легше жити
Й не мучити себе за щось … життя усе.
Своїх діток учи фантазувати,
І мріяти , і вірити в ЛЮБОВ!
Я знаю, ТИ У МЕНЕ ---СПРАВЖНЯ МАТИ!!
Ти будеш нею ще не раз,а ….знову й знов!!!
Свою розраду не шукай сама з собою,
Зі мною, з чоловіком поділись,
Ми швидко знайдем рішення з тобою,
Не залишай чогось на потім, на колись.
Рідненька, люба донечко моя!
Так хочеться,щоб ти була щаслива!!
Щоб посміхалася до тебе долечка твоя,
Щоби сім’ю твою минали зливи!
Весняний вітер обвива моє чоло,
Проміння сонця мило заграє зі мною,
Я думаю про те, що вже було,
І у віршАх я говорю з тобою.
06.04.2013 р.
Моя внучечка ТАК любить малювати
Моя внучечка ТАК любить малювати,
Травку,хмарку,небо,сонце на асфальті.
Мама Інна фарби й крейдочку купує,
А дитинка наша залюбки усе малює...
І фломастери купили для дитини,
І багато ще чого у магазині.
Кольоровим став і стіл,і вся кімната,
І долоньки у малої,і у тата...
Я до внучечки своєї завітала,
І про кОльори дитині розказала,
Про веселку різнобарвну і про літо,
І про те,як хтось фарбує усі квіти.
Вчись ,маленька,і писати, й малювати,
Ну,а ми всі допоможем,будем дбати,
Щоби ти росла розумна і гарненька,
Щоб пишалися тобою й тато,й ненька!
11.08.2014р
З ПОВАГОЮ ДО ВСІХ І КОЖНОГО!
ID:
588578
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.06.2015 08:18:26
© дата внесення змiн: 23.07.2024 09:35:32
автор: Валентина Мала
Вкажіть причину вашої скарги
|
