Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ЧИ ДОЧЕКАЮСЬ?. . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За нього, мила Гостенько! Хай він не полишає нас!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Лано, всьому є кінець. Дай, Боже, щоб був позитивний.
Ніна-Марія, 06.06.2015 - 20:42
Світланочко, віра - породжує надію.У такої душі,як Ваша, ніколи не може згаснути вогник, який запалює стільки сердець Вашим талантом Тримайтесь і все мине
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аби ж я мала хоч краплю віри в той талант...Дякую, сонечко, за підтримку! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надіюсь, Ольго. Дякую за слова втіхи.
I.Teрен, 05.06.2015 - 07:55
ДійсноВже барвами не виграю́ть у слові емоції співочої душі... – чи не єдине, що у цьому вірші нагадує вчорашню Світлану Моренець. Куди він дінеться той Пегас, щоб запалити неживу палітру? А може вогник серця ще не згас? Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душа, що, мов губка, приймає в себе всі болі оточення і бурхливо реагує на це – не може не стомлюватись. Та може вогник серця ще не згас? Дякую Ігоре! Ви делікатно дали мені підказки. Все зрозуміла! Хоч мала на увазі, щоб зірки запалиЛи палітру, та, зваживши, побачила перевагу Вашого варіанту. З радістю і вдячністю приймаю! Наталя Данилюк, 05.06.2015 - 00:25
Обов'язково дочекаєтесь! Головне - не падати духом і вірити в краще. Душевні рядки.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, сонячна Кульбабко! Я живуча! То душа просто просить спочинку. Надіюсь на відродження. Основне, що вже ХОЧЕТЬСЯ щось написати, нехай і сіреньке, безбарвне, але просинається бажання, виповзає з летаргічного сну. Касьян Благоєв, 04.06.2015 - 20:54
то ви впоюєте серце, котре спрагле і шукає свого, тими заповітними словами-думами, від них. що вийшли із серця вашого, і у нас щось народжується чистіше, світліше, людяніше. та з добротою! (і даруйте за правопис, зламав окуляри, а у стареньких не так бачиться мені і літерки набираю у слова вгадуючи)
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стомлюється серце, коли штрикають в нього з усіх сторін. Захисна реакція – сховатись і замовкнути, поки заживе. А тепер тепле людське слово – ліки для нього. Вдячна за увагу. Касьян Благоєв, 04.06.2015 - 15:21
він не може згаснути навіть після того, коли зупиниться саме серце, тим бідбше, кому було відміряно і дано запалювати і гріти, світити і вести словом своїм, свіятити ним, очищати ним.ви, Світланко, як раз маєте оцю іскорку благодатну, і нехай обеігають її небеса нам на втіху! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які гарні слова знайшли Ви для моєї зраненої душі! Аж просльозилась...Дякую, Касьяне, сердечно! Віталій Назарук, 04.06.2015 - 11:16
Світланочко, коли щебече серце,Коли у грудях полум’я горить, Лишайся жінкою із сильним перцем, І бережи життєву, кожну мить… Хай зорі завжди будуть над тобою І завжди прилетять до мрій слова, Щоб твій коханий, наче перед боєм, Коханню свому руки цілував… Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наповал!!!!! Від несподіванки, аж подих перехопило. Віталію, дякую сердечно за тепло, увагу, підтримку, яка позаріз потрібна зараз! Відносно перцю... – то в саме яблучко, бо я – ходяча пЕречниця. Ще раз дякую! Любов Ігнатова, 04.06.2015 - 08:41
Так знайомо.. Але вітер із Сонця ще обов'язково Вас зацілує не раз! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай-то Бог! Чекаю з надією.
горлиця, 04.06.2015 - 01:31
Ось так ми всі, підлеглі таким почуттям. Здається вже все сказали, а мине день, два і знову за перо!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Горличко. Все тече, все змінюється, пройде і це.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таку віру, любий пересмішнику! Ох, та прополка!!! Нє царскоє ето дєло! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Гена! Как приятна Ваша поддержка!
Натаsha, 03.06.2015 - 23:23
Вже сонячний вітер повіяв, а Ви, мабуть, злякались протягу, сідайте і слухайте, яку він нашепче мелодію сонця...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слухаюсь і підкоряюсь, моя чарівна пані! Ось сіла і навіть щось пробую шкрябати. Трохи розхилитаюся і... може Бог сподобить щось втнути. леся квіт, 03.06.2015 - 23:22
Світланко в саме серце вразили,така зараз моя душа змарніла від тенет буденних і проблем
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я це прочитала, Лесенько... в Вашому мовчанні. Щиро співчуваю. Але пам'ятайте, що ми Вас любимо і скучаємо за яскравими багатющими образами, що фонтанами виграЮть у Ваших віршах. Прорвемося, Сонечко!!! Дайте душеньці передихнути від життєвих перегрузів. Молюся за Вас, пташиночко! ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!!!!!!!!!!!!! |
|
|