Колись давно, в добу козацтва,
десь у степах, біля Дніпра,
до війська мати проводжала
своє єдиненьке дитя.
Цей хлопець виріс сам, без батька,
бо той боровся проти тих,
хто мріяв панувати здавна,
на славній козаків землі.
До хати батько не повернувся:
загинув він на чужині
лишень на згадку залишилась
батьківська шабля на стіні.
І син його іде в козацтво,
щоб з супостатом воювать,-
з війни його діждеться мати;
той буде батька прославлять.
