Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Яна Бім: …не відпускає душі біль четвертий місяць… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Яна Бім відповів на коментар Maggie Bee, 09.01.2018 - 15:35
Слухайте його пісні, читайте твори, інтерв'ю. А плачі - то лишнє,не схалив би він. Вічна пам'ять!
Андрій Анатолійович Отченко, 19.07.2015 - 09:27
"Самотній" (експромт відповідь Яні Бім)Нажаль кожного дня... Я чекаю минуле... Що мене обгортає... І нажаль не забуде. Що тривоже життя, І нагадує казку, В котрій було усе, Що ж надягну я маску. Скрию всю цю журбу, За усміхкою гарно, Розуміють усі, Хоч мене вже не має. Бо самотність це все, Навіть смерть заридає, Є жостокість одна, В самоті смерть заблукає. Й розуміння таке, Що в неволі страждає, Самотній... пам\'ятає усе, Та в житті лиш тіло блукає. А.А. Отченко. Яно і так завжди можу геть так й розмовляти. Ось тільки тематика наїжджена.Як й моє життя... Гарного вам дня... Всього найкращого Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам дуже вдячна за побажання, за написання такого щирого і важливого вірша. Він болючий дуже (особливо коли розумієш, що то твір молодої людини) і, Ви не повірите, але він мені дуже близький. Так важко відпустити коли минуле краще ніж теперішнє, кому це вдалося - то щасливі люди. Важливо жити теперішнім, але ми всі маємо спогади - це також дуже важливо... тому не варто забувати, що спогади на завтра ми творимо зараз, в теперішньому. Твір вартий окремої публікації Андрій Анатолійович Отченко, 19.07.2015 - 09:24
"Самотній" (експромт відповідь Яні Бім)Нажаль кожного дня... Я чекаю минуле... Що мене обгортає... І нажаль не забуде. Що тривоже життя, І нагадує казку, В котрій було усе, Що ж надягну я маску. Скрию всю цю журбу, За усміхкою гарно, Розуміють усі, Хоч мене вже не має. Бо самотність це все, Навіть смерть заридає, Є жостокість одна, В самоті смерть заблукає. Й розуміння таке, Що в неволі блукає, Самотній... пам'ятає усе, Та в житті лиш тіло блукає. А.А. Отченко. Яно і так завжди можу геть так й розмовляти. Ось тільки тематика наїжджена.Як й моє життя... Гарного вам дня... Всього найкращого Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аби не жалкували потім Такі моменти треба ловити)
Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А звучить не погано. Але не прибідняйтеть бо пишете гарно, і ще багато творів самі Вас здивують от я свої думки на папір часто лінуюся записати
Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш емоційний, без сталого розміру і т.д. Але я написала все що думала, а це не завжди можна в рамки вкласти... Але я Вам вірю.
Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ми обидві телепатки Дякую і я рада, бо дуже втішно читати свої думки кимось записані
Крилата (Любов Пікас), 30.05.2015 - 11:51
Те, що щиро - то найцінніше. Заклик хороший, Яно. Я теж про це говорю.Читаю Андрія Кузьменка книжку, " Я,побєда і Берлін". Він жартун був ще той. Але в щирості його звинувати ніяк не можна. Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я згодна з Вами. Щирий, прикольний, мудрий і справжній. Напевне в панків інкше не буває Саме ту про книжку я згадала в творі, вона в мене "обросла" історіями прочитання. Дякую, що читаєте Кузьму... ну і мене
Яна Бім відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Ти вірно зрозумів.Щиро... (тому так написано хаотично трохи, а коли впорядковуєш - воно не йде і все) |
|
|