Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анно Доміні: Поцілуйте мене у чоло… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анно Доміні відповів на коментар Под Сукно, 23.03.2023 - 13:40
Дякую, шановна пані (як би то до вас так звертатися, щоб на якесь ім"я?).Касьян Благоєв, 19.05.2015 - 12:08
тоді хто каже: "спіши жити! любити спіши і творити добро коханому серцю - бо скороминуще все!" - той правий?.. бо не може життя початися і продовжитися до краю так, щоб зупинялося серце передчасно, перш, ніж прийде мить щастя, і вже ні змінити щось, ні всигнути все сказати, ні зробити щасливим себе і когось - вже не встигнути...після прочитання дивлюсь на дати - і дивуюсь... Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Жити і любити в будь-якому випадку треба спішити, хоча всього все одно не встигнути... (і чому ті дати вас так дивують?? ) Валя Савелюк, 19.05.2015 - 07:11
...якби смерть приходила за викликом, то любовні взаємини стали б смертельно небезпечними... хоча вони такими і є, але не настільки явно і не так, як у критичні моменти хотілось би, вчасно... печаль... Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То й добре, що за викликом не приходить - а то би половина вже людей перемерла, як не більше. Ще й часом через таке почуття, про яке потім і згадати нІчого, а в той момент здається, що небо падає... (ну це я не про себе) А так, слава Богу, переживаємо і живемо далі, скільки Він відпустив (якщо якась катастрофа не трапиться), і, обертаючись назад, навіть чогось доброго, мудрого можемо навчитися від того почуття, від якого б могли померти, якби смерть приходила за викликом... (оце закрутила )
|
|
|