ТИХА ОСІНЬ
Музика Богдана Гриньовського
Тиха осінь моя (2) вже кінчається, –
Вітровії гуляють холодні…
Заметільниця так (2) потішається,
Що вкриває сніжинками скроні. (2)
Сторінки календарні все падають,
Мов злітає із дерева листя…
Я із кожною осінню старшаю, (2)
Час летить невблаганно і бистро.
Лиш душа моя ще (2) не старіється:
Почуття ті ж у неї й бажання,
Як в юнацькі роки, (2) мені мріється
Про романтику і про кохання. (2)
Часом сумно, самотньо і холодно,
Тяжко хрест свій на Гору донести.
Подолаю тяжкий шлях і все одно (2)
Я чекати свої буду весни!
03.12.2011 р.
