Сприйняти тільки лагідність в обличчі!
Розгледіти лиш святість у душі!
Відняти всі гріхи, бо ми невинні!
Віддати серце все, за те ж взамін!
Чи право має хтось без обопільної угоди,
Не виконати щось, що серцем заповів?
Що вклав коханим поглядом у очі,
Чи винен той, хто погляд не відвів?
Вийнявши все правицею із світу,
Який в тобі живе, тече, бурлить!
Чекаєш бережливість і опіку,
Та жаром кривди обдає за мить.
Бо за домовленністю мовчазною,
Спустілі груди мали б вмить зрости
Й наповнитись коханістю Святою!
То де ж вона? Бо все нутро горить.