Нашу історію знають балкони,
Кухні старих зйомних квартир,
Тяжке дихання двох патологій
Чули стіни протерті до дир.
Підвіконники гнулись від сміху,
Плакали вікна тоді коли й ти,
Двері назло блокувались,
Коли тобі треба було вже йти.
Та не втримали тебе а ні я,ні бетони.
Напевно доля просто така ...
Тепер у нас різні кухні, балкони,
Зато історія в нас досі одна.
