Під образом протертий килимочок (За мотивами вірша А. Ахматової)
Протёртый коврик под иконой,
В прохладной комнате темно,
И густо плющ тёмно-зелёный
Завил широкое окно.
От роз струится запах сладкий,
Трещит лампадка, чуть горя.
Пестро расписаны укладки
Рукой любовной кустаря.
И у окна белеют пяльцы...
Твой профиль тонок и жесток.
Ты зацелованные пальцы
Брезгливо прячешь под платок.
А сердцу стало страшно биться,
Такая в нём теперь тоска...
И в косах спутанных таится
Чуть слышный запах табака.
_ * _
Під образом протертий килимочок,
В кімнаті прохолодній темнота.
І густо плющ зелений, як в"юночок,
Заплів все скло широкого вікна.
В солодкім запасі троянд кімната,
Лампадка тріскотить, мов догора.
Розписані укладки стін строкато
Рукою люблячою кустаря.
А ось біля вікна біліють п"яльці...
Жорсткий у тебе профіль і тонкий.
І заціловані ховаєш пальці
Завжди гидливо під хустину ти.
А серцю стало зовсім страшно биться,
Бо зараз відчуває мить сумну.
І в косах сплутаних твоїх таїться
Тонкий, ледь чутний запах тютюну.
