Простіть,ви діти,матінку свою,
За те,що не додала ласки,
Не розділила не одну весну,
Не дочитала у дитинстві казки!
Не з волі свої я залишила наш дім,
Та й подалася у далекую чужину,
Залишила все найдорожче в нім,
Малих дітей-усю свою родину!
А там чекала праця нелегка,
Бувало,що й не випрамляла спину,
Чуже життя,чужа сім*я,
Лиш тяжко заробляла копійчину!
Сьогодні Паска там,у ріднім краю,
Христос Воскрес!У церкві заспівають,
А мати ваша-наче сиротина,
В думках летить,там де її хатина!
Там,де батьки залишились старі,
Де діти підросли,що серце ранить,
Лиш у руках ті фотографії німі,
І на душі,немов заляглий камінь!
Святкують рідні разом у хатині,
У Бога молю,щоб той вогник не погас,
Вмліваю на далекій тій чужині,
Бо пригорнутися неможу я до вас!