If Poem by Rudyard Kipling
If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too;
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don't deal in lies,
Or being hated, don't give way to hating,
And yet don't look too good, nor talk too wise:
If you can dream — and not make dreams your master;
If you can think — and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build'em up with worn-out tools:
If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: "Hold on!"
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings -- nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that's in it,
And — which is more — you'll be a Man, my son!
Мій переклад:
Якщо ти не занепадаєш духом
Усепереч всім та їх клятьбі
Коли вони усе беруть під сумнів
Ти вірним залишаєшся собі
Як можеш чекати не стомившись
Оббріханим, але не брехуном
Ненависний, сам їй не поступившись
Не вихваляй усе своє єство
Якщо ти не здасись в полон до мрії
Якщо у культ ти не зведеш думки
Якщо і радість, і тривожний відчай
ти приймеш за однакові пастки
Якщо стерпиш, почувши, що із правди
Брехун почне невігластва плести
Або побачиш все, що все варте згасло
Та зможеш все ти знову піднести
Якщо, збереш здобутки воєдино
і ризикнеш, поставивши на кін
Програвши, почнеш усе наново
Ніколи не згадавши навздогін
І змусиш серце, нерви, жили
Служити коли потребує дій
Триматись, коли наче й нема сили
та воля гучно каже тобі "Стій!"
Якщо в юрбі зумієш чесність зберегти,
Не втративши з царями простоти
Ні щирий друг, і ні ворог лютий
тебе не зможуть у провини скути
Якщо наповниш невблаганну мить
Секундами, що є вартими мети
Земля твоя і все, що є на ній
І більш того: ти Людина, сину мій!
