Все так швидко минає,
Час так швидко летить,
Душа, наче щастя бажає,
І у вирій за ним летить.
Може сумно, одначе..
Тут печалі зовсім нема,
Просто серце від радості плаче.
Просто в світі я ще не одна..
Чути голос всіх друзів і рідних..
Хай не часто і в телефоні лише..
Я далеко і поруч ніби,
Але ж щастя то друзі яке..
Коли поруч коханий... цілує..
Коли тато і мама живі..
Коли брат на лиці усмішку "малює"..
ну а друзі ще пору усі..
Коли пахне мамина страва..
Тато кличе про щось розказать..
Коли є улюблена справа,
І малята усі гомонять.
Тут замислилась я лиш на хвильку,
Бракує для щастя мені,
Лиш побачить маленьку усмішку,
Народити дитинку тобі!