немає сил втримати в руках рибу
вона слизька і прудка як мої надії
що біжать з голови
урозтіч
залишаючи мені сум
і гіркоту
а знаєш
мабуть
ти покохав не ту
моя фікція на межі провалу
реальність вселяється у залишки душі
проганяючи звідти мрію
яка ледве може бігти
зламаними ногами
а знаєш
я не розумію
що зараз між нами
якби ж мізки могли підписати угоду
із серцем
моїм полатаним і вразливим
то все стало б на свої місця
і я ожила знову
знаєш
а я таки відшукала
свою втрачену мову
