Ну ,що ж ,давно я не писала...
Не гаптувала слів давно.
Чому?Можливо, муза спала.
А, може ,часу не було.
А зараз пишу....Чом? Дивуюсь...
Здається, теми ,ще нема.
Нічим красивим не милуюсь,
І навкруги, лише пітьма.
Пітьма не темряви, не ночі.
Пітьма у душах, у думках.
Ми ж,просто, закриваєм очі
Й живем,існуєм наче в снах.
Навкруг біда,війна і сльози.
Ненависть.Тисячі смертей.
І сотні просять допомоги
У нас.У заклопотаних людей.
І ми складаєм руки стиха
Шепочем тихо ,нас прости
І молимо забрати лихо
Усім недужим помогти.
Але ж як часто забуваєм?
що чудеса у нас в руках.
Для когось помочі прохаєм.
А може Бог звернувсь до нас?
