Тату, поглянь, я повернувся!
Як я змужнів подивись!
Мені б до плеча твого пригорнутись
Так, як в дитинстві...колись...
Чому ж ти стоїш? Не пізнав свого сина?
А ти за цей рік постарів...
Лице почорніло, очі вологі,
Коліна додолу схилив.
Тату, життя я прагнув прожити
Як ти мене завжди вчив,
Батьків шанувати, любить Україну,
Люто вбивать ворогів.
Ти не журись, тепер я з тобою
На небо лишень подивись,
Вночі, коли зорі ясно засяють
Плеча пригорнусь...як колись...
До рідного дому я вже повернувся
Прожив те життя як зумів.
До землі української навічно схилюся
Україну свою я найдужче любив!
