Я там щось собі навигадувала
Прости мене, коханий.
Жінкою пахне
На покривалах
Колеться шелестом дика кімната.
Милий, я руку твою ловила
Та не впіймала,
Бо ти не мій вже
Милий, я стинаюся, немов зрізана квітка
Жінкою пахне
В моєму домі.
Обійми мене, неначе ще й досі кохаєш,
Не вбивай мене доки я іще не готова,
Проте, знаєш, я неначе дикий собака
Жінкою пахне,
Пахне молоком для ненародженої дитини,
Зрадою пахне, мов полиновим зіллям,
А ти дивишся мені в очі,
Мов той, вчорашній,
А ти дивишся мені в очі мов тій, єдиній
Але пахнеш вже нею, та я не буду
Щось кричати, щось бити,
Гукать прокльони,
Я не буду ридати та голосити,
Подивись мені в очі й скажи,
Що знаєш
Як воно, стинатися, немов зрізана квітка
Подивись мені в очі, чи не загостро?
Жінкою пахне…
А я, а хто я?
ID:
563768
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.03.2015 21:08:03
© дата внесення змiн: 02.03.2015 21:08:03
автор: NNNP
Вкажіть причину вашої скарги
|
