І рветься ніжне серце на кусочки,
Як рвуться вбивці - гради серед ночі.
Шукай у полі мою вільну душу
І, досить, не ятри сльозами сумні очі.
Я залишусь назавжди поруч,
Ти лише в серденько своє заглянь.
Забудь про гірку славу, що принесла стільки болю,
Бо вже не оминути ворогам усіх земних карань.
Я відшукав на Сході вірних друзів,
І нерозлучні ми були в бою.
Либонь, ці нелюди подумали, що з нас вже годі.
І ось …усі ми, люба, разом вже в Раю.
Я лиш не встиг сказати тобі правду,
Про те, як невимовно боляче тебе люблю.
І загорілось нічне небо, наче пекло,
Та знай, із думкою лише про тебе був... в останньому бою …
