7.
Пізніше вона не раз картала себе за ту ніч,коли дала волю своїй слабкості і скористалась чужим безволлям,але ні з ким про то не говорила з ним тим паче, а можливо соромилась,чи просто відчувала вину.
-Чому ти досі зі мною?.-не раз питала.
-Бо поза тобою мене не існує.-відповів.Як не існує нічого,окрім тебе.Бо ти небо,яке я тримаю на плечах І море,яке мене любить,з яким мені легше.
Вона заспокоювалась усміхалась і засинала,засинали її океани,тайфуни,вулкани,цунамі і смерчі.
Любо було слухати,як вона дихала рівно і неспішно –безстурботно та уморотворено вистигала після ночей борінь,пестощів і люблення.Всі гори взято всі фортеці упокорено.
Можна віддатися снам.
8.
Великий дар відчувати мову на смак бо мова-це теж стихія,як вода,вогонь,земля чи небо над головою. Куштувати на смак,торкатися язиком,слинити ламати,об нього зуби,розбивати руки,різати до крові душу.Слово може бути кухонним ножем,а може цілющою травою.
З людських уст воно животворне й отруйне водночас.
Роксолана(Рокса,або Лана,як її називали в сім*ї ) дуже рано зрозуміла силу слова,всю розкіш і небезпеку володіння ним.
Обожнювала книги,запійно читала з малих літ ,переважно класиків-Гюго,Дюма,Майн Ріда,Мелвілла,Бредбері,Шопенгауера, Мопасанна пізніше коли з*явилась можливість-Кастанеду,Борхеса,Тагора,Рамакрішну,Ганді та інших першопрохідців людської свідомості.
Дисертацію захищала по лужицьких сербах.Обожнювала Балкани-поклик крові ,говорила.
Вона сама була сербо-хорваткою,чи радше югославкою як саме про себе,смутно казала.Коли вдягала вишиванку,була схожа на призахідне сонце-бурштинова,смагла,світла,тілиста,міцно-збудована,вільнолюбна,неспокійна і завжди світла.
Такі у давні віки ходили в пущу молитися давнім богам,і славили Ярила,коли решта на шиї вже хрести носила.
У неї на все була готова відповідь,чужого не потребувала.
Коли пішла на післядипломну,в інститут східних мов,жартувала,мовляв хочу зізнаватись в коханні арабсьською,перською,на хінді чи івриті.
(Нібито сербсьської,польської,болгарської,хорватської їй для освідчень не вистачає!!!)
Хоча вона і спеціалізувалась наа слов*янських мовах, пцікавилась їхньою культурою і досить добре зналася на історії,водночас її дико приваблював Схід з його оазами,гаремами,міражами та хрестовими походами.
«Напевно це тому що Болгарія,Чорногорія,Хорватія і Сербія вже були під турком,а я ще ні»,говорила подругам за чаями.Ті стиха посміювались.Оглашенна,мовляв,що поробиш?
-
ID:
554325
Рубрика: Проза
дата надходження: 24.01.2015 19:02:51
© дата внесення змiн: 24.01.2015 19:02:51
автор: Той,що воює з вітряками
Вкажіть причину вашої скарги
|
дякую, давно їх не писав,видихаюсь чомусь, більшість не дотягую до кінця. 
дякую дуже,заходьте ще 
Доволі цікава проза, яка розпалює собою уяву і в цьому її якісний показник. 
дякую вам дуже 
хто зна,жінкам видніше,може й так)дякую,що скористались нашими авіалініями) 
