Настав зимовий час
І Пречиста Діва породила.
Поселився Бог між нас,
З тими відчуттями, що і кожная дитина.
Він голод й холод відчував,
Бо не мав багатства на землі.
Що не люблять Його знав,
І маленьке серденько боліло вже тоді.
Та захотіли вбити Найсвятішеє Дитя,
О,гріх! Який задумала людина.
Ти зійшов,щоб дати вічне нам життя,
Бо Марія породила Бога-Сина.
Свята Родина змушена втікати,
Холод лютий Тебе мучить.
Найдорожчая Дитино!
Не маєш де заночувати,
І з перших днів приходиться страждати.
Вітер дує, а мороз лютує.
Кругом поле…
І сховатись нема де.
Найсвятіша Матінка сумує
І погода проти Тебе йде.
О,Вифлеємськая Дитино!
Наш Ісусику маленький,
Прости нас, небесная Перлино,
І дай нам Дух Святенький.
Щоб Тебе ми більш не зневажали,
І в любові щоб до Неба йшли.
Марії біль не причиняли,
Тебе-Малечу, в своїх серцях,ми берегли.
