Знаєш, мені і в спеку дня - ніч;
І я чую тебе, хоча ти мовчиш!
Знаєш, мені зовсім не важко іти,
Просто руки не тягнуться знов до гори!
Знаєш, не ти, не я - немає винних -
ми вдвох завдавали пекучої кривди, -
Знаєш, ми вдвох не договорювали правду!
Добре, - хай правда буде твоя,
Зрештою, - я всього лиш струна;
Добре, не дочекався ти тепла,
Але я людина, а не вороння;
Добре, - іди! - ми варті жити на волі,
Лише пообіцяй, що я не побачу тебе ніколи, -
Добре, я не хочу бачити тебе ніколи!
І ніколи не згадаю
Те, як я тебе кохаю;
Пам`ять вуст, пам`ять рук,
Сон в обіймах, серця стук -
Забуваю! Залишаю!
На свободу твою не посягаю!..
Можливо, я знову вийду на двір
І сонце подарує мені новий зір;
Можливо, я знову побачу небо
І воно подарує яскраво сині фарби;
Можливо, я переступлю через поріг
І мені не запаморочить від далечини доріг, -
Можливо, я ще знайду свій поріг!
Знову, на березі теплого моря
Я помічу того, хто поряд;
Знову, він прочитає свої казки,
І я повірю в них, наче в них - ти!
Знову, я покладу свою руку в його
І нехай, не відчую вогонь,
Знову, я помилюсь і не відчую вогонь!
І ніколи не згадаю
Те, як я тебе кохаю;
Пам`ять вуст, пам`ять рук,
Сон в обіймах, серця стук -
Забуваю! Залишаю!
На свободу твою не посягаю!..
Чуєш, я не лишусь до скону одна, -
Обірвалась не остання струна;
Чуєш, в моїм домі запалає світло,
Хоч ти присягався, що лампи згоріли!
Чуєш, я буду писати щасливі пісні,
А всі сумні я спалю у вогні , -
Чуєш, я буду співати веселі пісні!
І ніколи не згадаю
Те, як я тебе кохаю;
Пам`ять вуст, пам`ять рук,
Сон в обіймах, серця стук -
Забуваю! Залишаю!
На свободу твою не посягаю!..
16 травня 2013 р.
ID:
549700
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 08.01.2015 08:11:19
© дата внесення змiн: 27.08.2015 22:07:09
автор: Юлiя Янгол
Вкажіть причину вашої скарги
|