Він схожий на ангела:
Біле обличчя і чистий погляд;
Богом обдарований чарівним сяйвом,
довкола людей зігріває, коли поруч проходить.
Очі його - бездонні океани печалі,
Наївні, як сльози і чорні, як ніч -
Дві зірки ясні, які я цілувала,
діамантами сяють на найкрасивішому з облич.
За що Він, який так схожий на ангела,
вселив в мою душу скаженого демона?
За що ним дишу і ним засинаю -
себе не жалію, інших не помічаю?
За що його вразлива душа
несамовито образилась на вірну мою?
Невже через те, що я на нього ворожу
і з гордістю присвячую кожну строку?
Не лікуйте - я не божевільна і не хвора,
Я просто жива і вірю в кохання!
І якщо ви спитаєте, що я в ньому знайшла,
Я піднявши голову скажу - він схожий на ангела!
19 грудня 2014 р.
