бульварних тополь пухнасті голки
пташине пили молоко
зшиваючи хмар плодоносних шматки
в вагітних небес полотно
а я поміж них в ореолі думок
як серед людей молода
під коси ховала весільний вінок
так як таємниці - вода
у пасма вітрів вплітала зима
грудневих снігів сивину
а я на весіллі своєму сама
в дерев утікла пелену
долоні тополь махали крилом
вітали заблудлу привітом
укрили мене густим молоком
і неба вишневого цвітом
