одного разу, випадково...
восени прийшла весна
невідомі струни в серці...
вона зачепила
все навколо, і душа..
моя розцвілА...
серед осені немов...
розпустила крила
Серед осені весна..
мене зігрівала
доки раптом у душі...
... холодно не стало
доки квіти веснянІ....
не покрились сумом
восени весняні дні.... відійшли в минуле...
Все минає з часом... і зима пройде..
поцілунками розбудить
..почуття зі сну
як байдужість так і холод..
скоро пропадЕ..
ну а я чекатиму..
на свою весну..