Скачи по дорозі додому з роботи,
Скачи на роботі, до неї скачи!
Скачи без кінця, витирай краплі поту,
Скачи вище даху, скачи без причин!
Нехай люди думають : Ти - навіжений!
Нехай неосяжна їм твоя мета!
А ти все одно скачи, мов скажений,
І не зупиняйся, до неба зліта!
Скачи, мов востаннє, мов завтра в дорогу,
Скажи своїм друзям, хай скачуть також!
Все вище і вище, з ноги та на ногу!
Давай, не здавайся, цей світ потривож!
Не зупиняйся, скачи щохвилини
Над безліччю стін, пустотою проваль!
Не намагайся шукати причини,
Вона лиш одна : ХТО НЕ СКАЧЕ - МОСКАЛЬ!
очманіли від дурману і старі.. і діти
повдягали вишиванки та й мерщій радіти
всі стрибають мов скажені
аж пріє чуприна
головне не "москалі" ми!
Слава Україні!
Андрій Костюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дався вам той москаль! Люди піднялись за країну, просто грілися від холоду... а ви більш нічого з того не запам"ятали! Не розумно... і не смішно...Хоча...гарно звучить ваша українська мова,та тема вибрана - невдало...
Андрій Костюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а от я розумію вислів цей, як певний український флеш-моб. Вирішив розвинути думку - і ось вийшов такий швидкий, дещо драйвовий та класний на мою думку вірш!