Ти в моему житті
І це факт
Хай і просто осінньою хандрою
Підвіконням пошарпаним
Кулеметним прости
На вустах
Тихим плесом гріха у спокоі
І минулим уявним розпатланим
Ти не більш ніж пісок
А я завжди
Марила місячним сяйвом в пустелях
І ламала мозок в твоіх анаграмах
Все настільки просто
Хай завтра
Буду дряпатись від болю на стелі
Прощавай совість, я знову програла