Дивна штука почуття,
Здавалися є - а ніби й нема.
Ще недавно ти зі мною гуляла,
І букети квітів від мене приймала.
І примарну надію дарувала мені,
Наївному тоді ще хлопчині.
Наївним був я тому,
Що здавалось зострів ту одну.
Це сталось вперше зі мною,
Я хочу лиш бути з тобою.
Не зважаючи на мої почуття,
Ти сказала "стандартні" слова:
Ми просто друзі і не більше того,
І не питай мене нарахунок цього.
У відповідь нічого тобі не сказав,
А просто мовчки , очима тебе провожав.
Лиш в грудях розірвалась струна,
А в серці з'явилась пустота.
Тільки надія лишилась сама,
Що колись ти будеш моя...