Все в житті не випадково, ті люди що тебе оточують, все що навколо, не просто так. Кожна людина для чогось дана тобі в житті, можливо вона принесе розпач і просто використає тебе, а можливо подарує неймовірний виплеск ендорфіну. Все не випадково, так і сталось зі мною.
Тоді я ніяк не думав про життя, а тим паче про кохання. Все здавалось мені тоді смішним і що це кінець життю до якого я так звик. Я жив як хотів, думав що розумію життя, і розумію людей, що знаю їх. Но як говорять люди не зарікайся, один Бог лише знає що тебе очікує. Тоді я і толком в Бога не вірив не то щоб повірити що знайдеться одна єдина.
Пам’ятаю був звичайний день і він не прогнозував нічого особливого. Все банально, робота, дім, вийти погуляти з друзями. Якби я знав що той день змінить моє життя і взагалі мене самого. В той день я зустрів її. Як зараз пам’ятаю що мене ніби відключило від цього світу. Всі які були раніше ніяк не могли зрівнятись з нею. В ній було щось ангельське, її посмішка, її любов до життя. Я її бачив лише другий раз але вона заполонила мій світ і думки. В мене ще ніколи не було такого відчуття, не вистачало слів, і світ здавався зовсім не таким до якого я звик.
Один момент змінив все моє життя. Літо здавалось не таким як було колись. Все ставало яскравішим, світ набував незабутніх кольорів. Порив вітру, шелест листя, нічне небо, зорі, все набувало казковий вигляд. Мені хотілось жити, просто жити в цьому світі. Де все настільки фантастично, що я інколи думав що я знайшов частинку раю, знайшовши свого ангела, ангел який витягнув мене з темної безодні. Навіть сон був зовсім іншим, таким чистим і світлим, як в дитинстві. Один момент, один день, змінив факт мого існування. Факт що я покохав.
З кожною хвилиною мені хотілось побачити її знову. Я розпитував друзів, знайомих про неї. І врешті найшов, і нехай це була сторінка в соц. Мережі, але для мене це вже було перемогою. Коли вона була онлайн моє серце ніби скручувало, було важко дихати. Довго вагаючись, нервуючи, але все ж таки відправив те перше повідомлення. Повідомлення з якого і почалось інше життя.
Спілкування хоч і не бачачи її завжди підносило настрій, з кожним повідомленням я розумів що це дійсно вона. Це справді кохання, не мимовільне захоплення. І зібравши всю волю я на кінець сказав це, слова які говорив багатьом легко і впевнено. Слова з яких і почались найкращі моменти мого життя.
Завжди згадую нашу першу зустріч, я готувався, обдумував що говорити, як себе поводити, але побачивши її забув все. Я не знав що говорити, ноги підкошувались, пальці трусились, я ніколи не панікував так. Промовчавши хвилин 5 ми обмінялись лиш декількома словами. Ну думав я хоч щось, але якби ви знали як було важко взяти її за руку. І в мене знову паніка, що робити думав я, якщо я зараз не можу сказати і почати розмову, не можу взяти її за руку, що далі? З кожним кроком я прокручував цю думку в голові, но все ж таки найшов тему поговорити. Говорили і я запропонував її послухати мінусовку яку я написав коли спілкувався з нею. Що в той час вона була для мене музою, і обняв її.
В той момент я відчув таку легкість, таку радість, мені хотілось злетіти, хотілось зупинити час, щоб цей момент тривав вічно. Я відчув що означає коли в твоїх обіймах кохана людина. Це настільки фантастичне, феєричне відчуття, що немає таких слів щоб описати це. Немає такої шкали яка б оцінила наскільки я був щасливим. Немає такого поета який би описав достовірно це. Все що хотілось щоб це було вічно. Відчувати це тепло, цю легкість, бачити в її очах світ, в якому немає нічого поганого, чистий в усіх аспектах, чистий з усіх граней. Де дерева завжди зелені, де зорі дарують таке світло, що тонучи в кришталево чистих ріках і озерах створюють неземну симфонію. Безкінечний рай, оазис який не найдеш в нашому світі. Світ де завжди чути спів птахів, світ в якому потонув.
Що означає бути щасливим? Що взагалі щастя? В той момент я зрозумів, що щастя це вона. ЇЇ дотик руки, тепло яке пронизувало все моє тіло. Час поруч з нею це не можливо описати. В її обіймах я був ніби в іншому світі. Ми гуляли, говорили і я забув про все, і про час.
Настав той момент який я не хотів щоб він був, настав час прощатись. Можливо ви подумаєте, що тут такого, звичайна зустріч, нічого особливого, але саме найкраще мене очікувало саме тоді. Інколи я згадую цю картину, її під’їзд, я взяв її за руку і з дитячим хвилюванням поцілував. Цей поцілунок був не таким як інші. Раніше поцілунок не приносив ніякого задоволення, простий жест уваги, нічого особливого. Але коли я торкнувся її уст все змінилось. Відчув цей прикус, я забув де я, нічого не чув, нічого не бачив. Хоч і був вечір, трішки прохолодно, але в мить все змінилось. Все настільки стало яскраво, час ніби зупинився. Я себе відчував птахом, який не міг літати, але завжди хотів піднятись в небо, і ось це здійснилось, вона ніби за руку піднесла вище, взявши під своє крило злетіли, де ще не були птахи. Показала таку висоту, такий світ, де були лиш вона і я. Де я птах який мав тільки мрії, а вона така вільна, така незалежна, витягнула мене з низів, і під своїм крилом впустила в свій безмежний, вільний, світ.
В той момент моє серце здавалось вирветься з грудей. Я не зважав ні на що. Хотів все літати, літати разом. Але на жаль, це не сталось як я хотів. Сказавши, прощавай, я провів її поглядом і вона зникла за дверима. Я ще пару хвилин не міг відійти від цього що сталось. Пішовши дорогою додому я все вдивлявся в небо, на ці яскраві зорі, які здавались мені таким близькими що я міг би доторкнутись до них. Я не відчував землі під ногами, не розумів що зі мною. Цією дорогою я йшов багато раз і нічого особливого в ній не бачив. Але зараз, що зі мною? Цього вечора мені не хотілось швидко іти додому, я насолоджувався тим що бачили мої очі, тим що відчувало моє серце, тим як ожила моя душа.
Прийшовши додому я ще декілька хвилин вдивлявся в нічне небо. Щоразу я бачив щось інше, і з кожним разом моя душа раділа. Через деякий час я подзвонив її, почув цей голос, ми говорили і мені здавалось що вона поруч, і зараз я візьму її руку і прошепочу, я ніколи не зустрічав такої як вона.
По суті ми толком і ні про що не поговорили, але годинf нашої розмови для мене промайнула як мить. Вона спитала як дійшов, і тут же я чую на добраніч. Я не встиг отямитись як сьогоднішній день закінчився. Як закінчився найкращий день у моєму житті. В цю ніч я довго не міг заснути, все вдивлявся в вікно, як місячне проміння огортає землю, як все спить, і нічна тиша опускається на все. Чомусь мені здалось що ніч, це та ж сама дівчина, яка втратила свій світ. Здалось що ніч це таж сама матір, в якої відібрали своє дитя. Що місяць це її серце, а зорі це сльози, і вона вічно шукає його, щоб подарувати свою любов. Але дивлячись на нас, на все живе, вона згадує його, все вірить, надіється, вічно шукає. Кожної ночі вона дарує частинку своєї любові нам, всьому…
З цими думками я і заснув. Чесно кажучи я не запам’ятовую сни, но цей сон я запам’ятав назавжди. І інколи мені хочеться знову його побачити, відчути все що я тоді бачив. Тоді, ви здається вже зрозуміли, тоді мені приснилась вона. Як ми гуляємо разом, її волосся легко розвівається при подуві вітру, її посмішка, а в очах, я щаслива. Побачив її в білому платі, і почув від неї слова, так, я згідна. Що приходячи з роботи вона мене зустрічає, ніжними і водночас міцними обіймами, посмішкою, і поцілунком, а далі я вибігає наша маленька донька, така красуня як і її мама, і кричить папа прийшов своїм дитячим голосочком. Обнімає мене посміхається, цілує, радіє. А я говорю ти в мене принцеса, і в той же момент дивлюсь на її маму і говорю, я тебе сильно кохаю, що ви для мене все. Вона так мило посміхається і говорить а ти для мене, знову посміхнувшись, говорить ну все, пускай тата нехай миє руки і йдемо їсти. Моя маленька принцеса, трошки нахмурилась, але тут її мама говорить поїмо і далі всі разом будемо дивитись мультики. Вона знову посміхаючись біжить в свою кімнату вибирати мультик. Я знову підхожу до неї міцно цілую і дивлюсь в її щасливі очі.
Цей сон я бачив лише раз, але завжди надіюсь що побачу його знову, обніму свою маленьку принцесу і сильно і ніжно обніму її.
ID:
526801
Рубрика: Інше
дата надходження: 30.09.2014 00:14:01
© дата внесення змiн: 30.09.2014 00:14:01
автор: the last moment
Вкажіть причину вашої скарги
|
