Я ж тоді не мала цілувати твої губи
І дивитись в палаючі зелені очі.
Я не мала з тобою ходити усюди
А особливо проводити ночі.
Знаєш, ти став хорошою згадкою,
Бо переживали ми різне.
Я завжди була для тебе загадкою,
І ти для мене теж, звісно.
Цього всьо ж не мало бути.
Ти не мав мені такі слова говорити.
А тепер я так не хочу забути
При людях всі твої крики.
