|
Серед чорно-білого світла, серед чорно-білих думок,
Ти побачиш її тендітну, ти зроби їй на зустріч крок.
Не дивись на її обличчя, на фігуру, на розмір грудей,
Подивись лише в її очі, відшукай біль мільйонів людей.
Не цінуй її за усмІшку, за красу, що з часом зів'яне,
Подивись я молю в її очі, там душа її тихо тане...
Розгорни її як ту книжку, що читали уже мільйони,
Подивись у неї глибше, зрозумій всі її канони.
Серед чорно-білого світу, ти яскраву її помітиш,
Твоє серце буде кричати від щастя, а її припинить боліти.
Доторкнися руки її мовчки, обійми і закрий від лихого,
Хай не стане повітря вам, прийде з неба підмога.
Серед чорно-білих тіней і буденності та божевілля,
Відшукай ти в куточках душі її романтичне чар-зілля.
Обійми її посеред натовпу незнайомих тобі облич,
Відпусти, а коли знов сумуватимеш - просто поклич!
І вона як всесвітня рабиня, вкотре прийде й до тебе теж,
Просто певно доброта її серця вже навіки не має меж.
І як сотні людей до того, ти пройдешся в бруднім взутті,
А вона вбиватиме й далі свою мрійливу душу на самоті.
А хотілося б лише щастя та такого тихого, свОго,
Щоб закрило від сонця й дощу, від усього злого.
Та напевно така її радість - лікувати чужий біль,
Залатавши одні рани, далі вперто іти не у свій бій.
Ти побачиш її у натовпі, ти зупинишся лиш на мить,
Звідкіля ж тобі, хлопче, знати, що по тОбі серце тремтить,
Що по тОбі ночами плаче, що все кличе тебе уві сні,
Що такі несподівані зустрічі є для неї лиш радісні.
ID:
521902
Рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата надходження: 06.09.2014 23:19:45
© дата внесення змiн: 06.09.2014 23:19:45
автор: Alia
Вкажіть причину вашої скарги
|
