Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адам Буткевич: У назві заборонені слова - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зелений Гай, 09.11.2019 - 20:16
"чесна людина, не клоун, яка зможе навести тут лад"Потішно звучить ця фраза в 2019 чи не правда? Вікторія Т., 10.09.2014 - 23:41
Я згідна, що винних у зраді, у державних злочинах треба карати швидко, рішуче й показово. Душа потребує хоч якоїсь справедливості, особливо по відношенню до загиблих. Вікторія Т., 08.09.2014 - 06:36
Я вживаю цю назву не заради красивих слів, а у відповідь тим, хто закидає, що Майдан і усе після нього було результатом підступної діяльності США і Західної Європи, з метою заманити нетямущу Україну у свої зловісні сіті, а через неї--підкрастися до порогу Росії, яку вони хронічно ненавидять, тому що...Ну, тому що Росія, як всім відомо--єдиний світоч духовних цінностей на землі, чого вороги її переварити не можуть. "Честь" і "гідність"--це не рожевий сироп, це суворі поняття. За них люди віками віддавали своє життя і усували тих, хто ці поняття зганьбив. Просто по відношенню до України ці поняття довгий час не прийнято було вживати.
Адам Буткевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо поняття честі і гідності колись і були не рожевими поняттями, але для більшості вони починають ставати пустими звуками. Адже коли хтось тобі каже про якісь поняття, а потім порушує їх, ти або сам порушуєш їх, або... Ми завжди віддаємо своє життя в те що ми вірим.А революцію гідності я не розумію. Яка в біса революція коли комуністи і П.Р. не за решіткою, ще гірше вони продовжують сепаратизничати. Де винні в розстрілу людей на майдані, гибелі солдат кинутих на призволяще? Яка гідність тут може бути? Як на мене це окозамилення і зневага до памяті загинувших за свободу і гідне життя. В мене інколи таке враження, що в АТО спеціально патріотів- солдат, які першими кинулись захищати свій край, кидають на призволяще, щоб убити весь патріотизм у країні. Не морально а фізично. Не варто турбуватися про думку громадян інших країн, чи вони вживають там поняття ці чи ні. Варто боротися з людьми, які паклюжать ці поняття в твоєму домі, в твоїй країні. Вікторія Т., 08.09.2014 - 02:42
Об'єктивно кажучи, кожна людина і кожен народ є гідним в очах Бога. Але от чи має народ самоповагу--це інше. В Україні її не було, незважаючи на спорадичні спроби найбільш свідомої й патріотичної частини населення.Решта мирилася з напівсвідомим існуванням. Навіть в умовах політичної несвободи монолітний народ може протистояти загарбникам--мовчки і вперто тримаючись за своє, відмовляючись прислужувати і співпрацювати. Після трагічних поразок, коли кращі гинули, решта українців з усіх ніг кидалися "ассимілюватися", щоб не бути гіршими.Це нелегко--"витискати з себе раба", як писав Чехов, і цього не досягнеш періодичними бунтами чи революціями.Це щоденна праця.Вона включає в себе і очищення від внутрішнього бруду, про який Ви пишете.Дбайливий і розумний господар регулярно прополює грядки.Воші та інші паразити накидаються на ослаблих, занедбаних. Я не говорю, що не треба збройно опиратися в сучасний момент,але паралельно з цим треба ще й мінятися зсередини.Колись написала про це вірш "Якби себе ми шанували". Згадала--нещодавно моя російськомовна подруга з Києва скаржилась на те, що за десятки років вона (при всьому бажанні) не змогла вивчити українську мову, тому що у спілкуванні з нею українськомовні запобігливо переходять на російську. Я ловлю себе на тому, що теж так роблю (і робила). От Вам і самоповага. Адам Буткевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден, треба мінятися. Але такі речі, як революція гідності мене убивають, ми боролися з владою і досі боримось, бо досить значна частина її лишилась. Навіщо замилювати очі красивими назвами проблеми? Сам часто говорю на російськіій чесно кажучи- шкідлива звичка, що не зробиш заради друзів. Але тут більша проблема в знанні своєї історії.
Вікторія Т., 08.09.2014 - 01:38
Те, що Європа не буде плакати за нами, це правда.Вони втішаться, що менше проблем.Вони (та й Америка) до останнього часу не знали, що це є взагалі таке--Україна.З другого боку, вони мають деякі зобов'язання, і, хоч через силу, мусять їх виконувати. Багато в чому Україна сама винна--своїм небажанням зжити комплекс неповноцінності, нав'язаний їй. За 20 років незалежності держава ровалила саму себе, і в цьому ніхто інший не винен. Змінити все одразу важко, але треба робити малі кроки. Якщо в народі виробиться відчуття національної гідності, він уже не зможе повернутися до стану "малороса", як би ситуація не склалась.
Адам Буткевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можна робити малі кроки, але вони до одного місця коли на один твій крок зіншого боку йде три. У нашому апараті після виходу з СССр залишилось досить кгбістів та комуністнутих. Ми повинні бути гідними? А що ми не гідні були? Ми дурні були і по ходу такими лишились. Треба перш за все бути чесними, і перш за все чесним з самим собою. Якщо вдарили: підстав іншу щоку, а коли на тебе піднімуть третійраз руку зламай її кривднику. Вікторія Т., 06.09.2014 - 23:15
Багато в чому згідна з Вами. Віддавати ядерну зброю було великою помилкою. Правда, важко було передбачити, що так обернуться події, але мудрі люди знають, що в житті трапляються неймовірні речі, до яких все одно треба бути готовими.Народ Росії більш за все любить силу й відчуття того, що його бояться. Його самолюбство тішить те, що їхній лідер здатний "обскакати" усю Європу й Америку і ніхто нічого не може йому зробити. Поняття честі й справедливості зараз для них--на десятому плані. Україна для них--недодержава, яку треба "поставити на місце", а саме під російський каблук. Про Порошенка не знаю.Навіть чесній людині було б важко.Сили нерівні, тут "протистостояння в лоб" може привести до мільйонів жертв, і ще більше матерів будуть плакати. Адам Буткевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кожен любить силу і це факт. Але проблема росіян, як і наша в їхній владі. Яка б наша влада дибільною не була та з російською в порівняння не йде, хоча Ляшко чимось нагадує Жириновського. В низькому рівні свого життя легше звинуватити Україну, Європу а ніж Свою владу чи себе. А Українці завжди для більшості східних сусідів були малоросами, бо як це: визнати, що чіясь культера старіша ніж твоя? Легше з Русі, де завжди була Україна і серцем якої є Київ, зробити Росію і сказати, що так і було. Ну і хіба може бути, щоб з земель малоросів пішли родом великороси?Ніхто не буде плакати за Україною. Ні Франція, ні Ізраїль. То що краще, померти українцем в Ураїні чи жити малоросом в Росії? |
|
|