Не вимовно і навзаєм промовчати.
Не треба так – сказав би я
Ще день, а може тиждень
Рік або півтора
Не просто так – знаю треба.
Огортає душу сірий туман
Ця осінь не є проста
Тут груди попелом набиті
Ґрунт у тілі й не зібране жито
Важко так і бачу річку
Вона тихенько кап-кап.
І добре так тепер лежати
На захід сонця споглядати
Знати, десь там краса чекає
Вві сні подушку обнімає…
03092014
