Медовий день, медова ніч -
І ти вже не дівчина...
Легка накидка спала з пліч...
Ти плачеш? В чім причина?
Можливо, біль відчула десь,
Новий, ще не відомий?
Чи зірка, впавши із небес,
тебе зове додому?
Чи, може, мамина печаль
І подружок зітхання
Зродили у серденьку жаль
За часом дівування,
Коли співалися пісні
Дзвінкими голосами,
А на побачення нічні
Ішла потай від мами?
Та ні! Зовсім не в тому річ!
Ти радість відчуваєш,
Бо вперше з милим віч на віч
Світанок зустрічаєш!
Сипнуло сонце лиш для вас
Проміння в білопілля...
Таке буває тільки раз -
У день після весілля!
