Не люта ненависть, лиш сильне нетерпіння,
До тих, хто лижуть дупи, потім тиснуть руки,
І до калік моральних, хто не досяг прозріння.
«Мій дід - зрадлива падаль» - скажуть ваші внуки.
Хто втілив в собі ненависть до України,
Моливсь: « Скорєє, пусть прідьот наш «візвалітєль»!»
Йдіть геть, додому, будувати знову стіни,
Ваші «герої» бомблять вашу обитель!
Повішай-но на хаті в себе триколора
Скажи мені, собако: «Бєндєравєц, фашіст!»
А чи ж не катували нас голодомором,
Для процвітання тих кацапів, їхніх міст,
А зараз вже, дивись, й тебе катують,
І через них в вас без дахів хати,
І браття твої проти тебе вже й воюють,
І відривають дітям твоїм ноги, рвуть роти.
