Бійцям 79-ї Окремої Аеромобільної бригади присвячується...
Господь, збережи Україну,
Її нездоланних синів.
Адже тепер сотнями гинуть
В невпинному полум’ї днів.
Одного із них я побачив,
Наживо із ним говорив…
Вже мати захрипла від плачу,
А він поруч сів, закурив…
Пішов на війну ще весною,
Як сотні, таких же, як він.
Повставши сміливо до бою,
Підняв Батьківщину з колін!
Він – батько маленького сина
Весь вік працював у селі,
Але, коли кличе країна,
То справи вже не до сім’ї!
Поки хтось ховався у льосі,
Поки там відсиджував страх,
Він яро продовжив боротись,
Із рук не впускаючи стяг!
Прийшов, заспокоївши мати,
Віддавши святим каяття.
Від смерті пішов, щоб прийняти
Останній бій за життя!
