Душа нам готує прихований бунт,
Чи стане замало нам світу для двох?
Думки метеорами б'ються об грунт,
І створюють кратер душевних тривог,
Мій фокус прямує подалі від слів,
Я в справах шукаю від істини ключ,
Ти знайдеш притулок у маренні злив,
І будеш вбивати свій страх голіруч,
Чи стануть дерева жовтіти вночі?
Чи стане твій сон безіменним творцем?
Лиш ризик людину в діяннях страшить,
Та рідко стає для розумних кінцем,
Без подиху вітру стоять кораблі,
Покинуті пристані старих шляхів,
Нам варто ділити невтрачені дні,
Щоб міцно зашити проколи років,
Ти можеш блукати в чужих берегах,
На літні бульвари розсипати сніг,
Ти істину часто шукаєш в словах,
А знайдеш всю правду в стараннях моїх.