Куди ти їдеш, хлопче?
Постав важкий рюкзак.
Ти не сховаєш свої очі,
Я бачу, відчував ти страх.
І не кажи, що не боявся
Там, в епіцентрі лих.
Так, було страшно, але ти тримався,
І все заради них. Заради них!
Заради мами у старій хустині,
Заради дівчини з салютами в очах.
Віддав вже ти свій борг нашій країні,
Відвоював своє! Тож став рюкзак!
Але продовжив крокувати хлопець,
Зітхнув і озирнувся на перон.
Заплющив очі і поправив ранець,
А потім похапцем забіг в вагон.
Свисток - і потяг задимів і рушив,
На Схід, туди, де розвернулось пекло,
Там шум гранат і смород смерті душить,
І там війна усе ще точить своє ікло
15.07.2014