А всі пішли, лиш він остався
Подумати над долею душі.
Якби раніше до розуму взявся,
Ніколи не настали б оці дні.
Ей, брешеш хлопче недолугий:
Не всі пішли, не всі лишили.
Пішли лиш совісті своєї слуги,
Лишилась та, що полюбила.
Вже вкотре ти жалієшся мені, синочку.
Набридло жити - не живи, не бійся!
Приляж собі десь в туманочку!
У снах побач же чортове обійстя!
Як хочеш, забирай ту кралечку з собою.
Ти не потрібен більше тут.
Тепленько побратайся із журбою.
Пробач всіх тих, хто ще живуть.
А там твоя хлопчача справа:
Як хочеш - відішли за гай по мухомори,
Не хочеш - забирай за чорні й темні гори,
І пам'ять хай про себе би забрала
Та дівчина колись, що дурня покохала.
