Твоя розпущена, до пояса коса
Позаздрить змусила б і Геру і Венеру
Степів Таврійських концентрована краса
Не передасться маслом та пастеллю
Твої невпевнено усміхнені вуста
І Дон Жуана довели б до хмелю
Та зустріч точно сталась не спроста
Вона мені відкрила нові двері
Я збережу з початку й до кінця
Тієї зустрічі швидкої миті
Їх смакуватиму немов бокал вина
По вінця тавричанкою налитий
