Я укріїнка від думок до слова,
І Укріїна це моє життя,
Живу я на своїй землі у себе дома,
І тут я відійду у небуття.
Мені як іншим теж буває важко,
Не легко жити, страшно теж бува,
Моїй сім"ї з грошима також тяжко,
Та всеж я вірю всеще у дива.
Я не бендерівка не націоналістка,
Я лиш за вільну Україну, за своє,
І вже я друзі точно не фашистка,
І кров мені у голову не бьє...
Я не кричу, що хочу до Росії,
І не кажу, що "руских" я убью
Та все ж я не вбиваю чужі мрії,
І не кажу, що Україну не люблю!
НЕ лицемірка я і не брехуха,
Не лізу у чужу домівку за "своїм"
Я не шепчу людям нав"язливо у вуха,
Що все віддам на допомогу їм.
Я українка! і нікому не дозволю,
Ось такот просто все своє забрати,
Я БОга щогодини молю,
Тим хлопцям, що на кулях, сили дати.
Я українка й всі ми українці!
Можливо це ваш викликає гнів,
Що всі брати ми у своїй домівці,
Й не хочемо щоб нас-ваш кат зігрів
