Розмитий дощами геть зоряний шлях,
Мов канув у безвість, пропащий.
— Проколоте небо на гострих шпилях, —
Зітхав сонний місяць ледащий.
Човном плив тихенько, не збавив ходи,
Ще й хмарні відштовхував плями,
Розлив “жовторогий” цеберко води,
Лишаючи в просторі шрами. 2014