Біля шляху зростали два клени, за коріння життя їх тримало. Там де вітер танцює шалено, і обманює вкотре зухвало. Мов крилаті, сполохані клени хочуть в небо. Їх, небо, лови. Віти-крила нестримні, шалені То стремління, душі острови. 27.04.2014
ID: 496739 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 04.05.2014 15:09:41 © дата внесення змiн: 04.05.2014 15:09:41 автор: Андрій Пульсар
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie