Засинаю і не знаю чи
проснусь,
Чи назад у світ я цей
вернусь.
Але сонце встало і я разом з
ним.
Питання відразу:а сьогодні
ким…?
Якою буде чергова моя
роль?
Чи ще бідняк, чи вже
король?
Куди буде прокладена
дорога?
А головне: чи вірю ще у
Бога?
Новий день, нова роль…
А можливо, вже троль:
Громад ний, сильний
Незграбний, безсильний.
А можливо, неможливо.
А хіба це вже важливо,
Які ми граємо ролі?
Але всі шукаємо долі.
Чи це зараз дуже модно,
Чи то уже природно?
Вирішуємо сьогодні
вчорашні проблеми,
А ще розмовляємо на якісь
дурацькі теми.
Щирість і відвертість
прирівнюємо до божевілля,
А ще складаємо контракти
перш, ніж буде весілля.
А так хочеться все відкинути
й забути
І хоч трошечки природним
побути.
Отже, новий день, нова
роль,
Але в минуле зберігаємо
пароль.
Він закодований в речах, що
оточують мене,
Вони нагадують що щось
було, що все мине.
Тож не знаю, чи зрозуміла
вам моя мова,
Можливо, вона, не потрібна
й не здорова.
Тож засинаю і не знаю чи
проснусь,
Чи ще за хочу і все таки
вернусь.
