Ми так жили поспішно,
Неначе завтра мали вмерти.
Збираючи діагнози невтішні,
Ховаючи листи в конверти.
Листи про будні
Й хлоровану воду.
Про те що в грудні
Пізнали ми силу народу.
Про те що болить,
Чи вже давно відболіло.
Про те що горить,
Й про те що згоріло.
Листи про вічне й тлінне,
Листи про те, що невпинно
Зникає час, як комета.
Життя неначе монета.
В кого розмінна,
Кому – колекційна.
В кого розбита,
Кому – пропорційна.
Та не дозвольте ж їм
Поцупити ваші монети.
Будуйте свій дім,
Збирайте кращі моменти.
Життя – лише шанс,
Аби достойно померти.
Не забувайте про нас
У світлу фазу комети!
9-10.IV.2014p.