І прийшла Чорна хмара в рідну Україну,
В нашу пишну, цвітучу країну
Принесла вона смуток і справи погані.
Несучи за собою бурю прокляту,
Що здуває з дороги цвітучу країну.
Пил і попіл лишаючи,
Народові нашому.
І в полон узяла Чорна хмара – народ,
Вона душу забрала народа.
І народ, без душі,
став шукати свій шлях,
І найшов шлях новий -
Без закону і кари.
І прийшов час новий -
побиття і зневіри.
Чорні дні нам Чорна хмара принесла.
Кожен подих, кожен погляд –
Народу, змінила вона.
Кожен став про себе тільки думать,
Бо нікому вже хмару подолать.
Ніби згасли всі промені сонця,
Ніби впали всі зорі на небі.
І без променів і зір,
У душі нашім Чорна хмара панує.
О. Д.
